“Кролики”: ми викликаємо сльози. Від сміху!

Веселити хмельничан дует, який прозвали “кроликами” за фразу “кролики — это не только ценный мех, но и... ”, що стала крилатою, будуть 19 березня у театрі імені Михайла Старицького.

Початок о 19:00, вхід від 80 до 180 гривень.

Перед концертом артисти дали газеті “ВСІМ” ексклюзивне інтерв'ю.

- Ви вже тривалий час на сцені. Банальне запитання, але в чому секрет вашого успіху?

Володимир Мойсеєнко: У постійній роботі. Знаєте, зараз в соцмережах ходить демотиватор: «Хочеш грошей – працюй. Хочеш багато грошей – багато працюй». Аналогічно можна сказати про успіх. Праця — ось головний секрет.

- Чи не відвідувала вас зіркова хвороба? І як ви з нею впорались?

Володимир Данилець: В нас є той, хто, образно кажучи, постійно тримає відро з холодною водою над нашими головами. Вже більше 25 років ми працюємо разом з режисером Євгеном Перебіносом. І от яким би вдалим не був наш виступ, після концерту за кулісами нас чекає холодний душ у вигляді його зауважень. І, знаєте, за 25 років він ні разу не дав нам розслабитися. Яка вже тут зіркова хвороба!  

- Чи є такі теми, на які ви б ніколи не стали жартувати?

В.Д. Так. Все, що нижче поясу, – поза зоною нашої уваги. Чому?… Тому що.  

- Чи не дратує, що називають «кроликами»?

В.М. Ні. Але кролятину вже років 15 як не їмо.  

- Що б ви хотіли змінити у своєму житті?

В.Д. Знаєте, якби нам дали можливість прожити життя заново, ми б прожили його так само, з тими ж помилками, що встигли накоїти.  

- Чи є у вас хобі, і чи вистачає на це часу?

В.М. В нас є одне хобі, яке дає нам натхнення в творчості. Ми спостерігаємо за людьми і намагаємося побачити веселі ситуації. І, знаєте, життя нам завжди їх дає! Ось, наприклад, нещодавно їздили до Харкова. Стоїмо на пероні біля 10-го вагону. Підбігають до провідника дві жінки, вони явно не разом, просто одночасно підійшли. Перша запитує: «Де 8-й вагон?». Провідник показує рукою і говорить: «Туди». Друга тут же питає: «А 7-й ?».  

- А як з літературою? Що прочитали з останнього?

В.М. Я із задоволенням читаю книжку відомого блогера з Астрахані Слави Се. Це іронічна проза, а назва у книжки дуже довга: «Сантехник, его кот, жена и другие подробности».

В.Д. А я чекаю, поки Володя закінчить читати і перекаже мені все в подробицях. Жартую, звичайно. Але коли звільниться книжка, й справді чекаю, бо це один з найулюбленіших наших жанрів.  

- Що ви робите з подарунками, які отримуєте на концертах? Що вам дарували найцікавішого?

В.Д. Якось нам подарували живого кролика. Здоровенного такого… Довелося шукати фермера, якому його й віддали. В.М. Взагалі, кроликів нам дарували й дарують неймовірно багато, але зазвичай плюшевих. Тому в наших дітей ніколи не було проблем з м’якими іграшками.  

- Чи були ви колись у Хмельницькому? Якщо так, то що запам’яталося найбільше?

Так, бували в Хмельницькому з виступами раніше. Знаємо, що в центрі міста є чудовий парк. На жаль, зараз погода не сприяє прогулянкам, але сподіваємось, що завітаємо до вас влітку і тоді можна буде організувати інтерв’ю на природі.  

- Про що жартуватимете у Хмельницькому?

В.М. Як завжди, про всім знайомі і близькі теми – про кохання, про чоловіків і жінок, і про наболіле — про Європу. В.Д. Нашому творчому союзу восени виповнилося тридцять років. І до цієї події ми підготували абсолютно нову програму. В ній буде багато нових номерів, в тому числі знаковий, на наш погляд, номер: «Лірично-поетична композиція «Садок вишневий коло хати, або Як козаки в Європу вступали». В ньому ми поміркували над тим, як ми бачимо себе в Європі.

В.М. Ми впевнені, що в глядачів залишаться незабутні враження, і навіть з’являться сльози на очах. Від сміху, звичайно.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.