Хмельничанка Катерина Дар’їна: навчаючи танцю, навчаюсь сама

Хмельничанка Катерина Дар'їна танцює з п'яти років. Катя опановує фах хореографа у педагогічній академії, а після пар навчає танцям дітлахів у своїй колишній школі.

 Дівчина займалась бальними та народними танцями, а згодом зрозуміла, що її захоплення – балет. Присвячує танцю кожну вільну хвилину. Після навчання Катерина Дар’їна спішить передавати майстерність дітлахам з 28-ї школи.
Заняття проводить після пар чотири рази на тиждень — півтори години уроку.
- Мені це не тяжко, - каже Катерина. – Це приємно – вчити і бачити результати.

Ставати більш впевненими
Наразі дівчина навчає 26 учнів. Спочатку керувати дітьми недосвідченій викладачці було складно. Допомогли комунікабельність і бажання навчати.
- Я намагаюсь зацікавити своїх учнів. Пояснюю, що ми будемо танцювати на сцені. Танець — це осанка, це краса. Танець робить людину більш впевненою, - говорить Катерина. – І я щаслива, коли бачу успіхи діток. Вони дуже щирі і всі-всі стараються, намагаються бути кращими.
- Катерина Миколаївна, а дивіться, як я можу, - хвалиться білява дівчинка, майже сідаючи в шпагат.
Викладачка уважно спостерігає, допомагає дівчинці сідати, а згодом піднятись, і врешті каже – молодець!
- Ванєчка, а ти чому засоромився? Ти маєш бути гордим! Нам ще на сцені виступати, - підбадьорює Катерина зніяковілого танцюриста.
- Діти в мене навчились робити екзерсис біля станка, це елементи класичного танцю. Навчаються народному танцю — полечка, “голубчики”. Багато хто сідає в шпагат, - продовжує Катерина, горда успіхами своїх учнів.

Зрозуміла, що це моє
Викладати танець дівчину запрошували ще тоді, коли вона сама ще була школяркою. Катерина не змогла прийняти пропозицію — за навчанням не вистачало часу. Нині ж, коли освіта фахова, дівчина вирішила передати вміння дітям.
- Ще коли я навчалась у школі, то Галина Леонтіївна, наш директор, дуже хотіла, щоб я викладала, - розповідає Катерина. – Не вистачало часу. Тоді я займалась балетом у школі мистецтв, де отримала свідоцтво про позашкільну освіту за напрямом класична хореографія. Потім здобувала першу вищу освіту, навчалась на соціолога. А згодом зрозуміла, що хочу пов’язати життя з танцями.
Займатись з дітьми Катерині дуже подобається.
- Дуже приємно бачити, що ти показала, і діти повторюють, навчаються. Ти робиш, і тобі вертається, - каже дівчина. – Звичайно, і це я завжди кажу батькам, одним діткам дано від природи, іншим доводиться досягати успіхів працею. Але найперше, що повинно бути — це натхнення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І практика, і теорія
Дітлахи займаються у просторому дзеркальному залі. Найстаршому танцюристу дев'ять років, наймолодшим — лише шість. Розминку проводить семирічна Софійка.
- Вище, вище колінка піднімайте, - робить зауваження Катя, показуючи малятам як саме виконується вправа.
Дітлахи переходять до станку. Виструнчившись біля дзеркал, маленькі танцюристи повторюють за викладачкою нахили і присідання. Вправи малеча робить старанно. Замислившись, хлопчик починає вправу не з тієї ноги.
- Максимку, вправу починаємо завжди з правої ноги. Це закон, - виправляє танцюриста Катерина. - Не забувайте! І п'ятками не тупаємо. На відому балерину Марію Тальйоні якось сусід з нижнього поверху подав до суду, за те, що вона, під час репетиції, нібито дуже голосно стрибала. Але вона виграла суд — оскільки була єдиною, хто у пуантах стрибав і приземлявся нечутно, і довела це перед суддею. Тому старайтесь, стрибаємо не-чут-но — марії ви мої тальйоні.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.