Ми подали до Міністерства освіти і науки України 47 пропозицій

- Які нововведення у законопроекті про вищу освіту є найбільш вагомими?
На сьогодні у Верховній Раді зареєстровано два проекти закону про вищу освіту. Один – той, який подається і пройшов обговорення в Комітеті з питань освіти і науки, і другий, автором якого є пан Мірошниченко – представник президента України у Верховній Раді.

У проекті, поданому групою депутатів, повинні були врахувати пропозиції, які надходили з місць, з областей. Але його обговорення в Верховній Раді не відбулось. Згідно з другим законопроектом, державне замовлення на підготовку кваліфікованих спеціалістів можуть отримати не тільки державні навчальні заклади, але й вищі навчальні заклади приватної форми власності, якщо вони здійснюють підготовку спеціалістів, яких потребує регіональний ринок праці.

Через те що багато позицій, які є у обох проектах, не задовольняють і наше студентство, прийшли до висновку, що, мабуть, буде третій варіант.

- Які пропозиції подало управління до Міністерства?
Загалом ми подали 47 пропозицій. Одна з пропозицій: не прив’язувати статус вищого навчального закладу до кількісного показника студентів денної форми навчання. Адже згідно з таким рішенням найстаріші університети Європи не можуть мати статусу університету.

Також ми подавали пропозиції стосовно співвідношення кількості студентів до кількості населення області. Якщо дотримуватись цифри, яка є в законі, що на десять тисяч населення має бути до 120 студентів у закладах усіх форм власності, то в нашій області повинно бути не понад 50 тисяч студентів, а всього-на-всього 32 тисячі.

Виникла пропозиція дотримання ступневості в освіті: створення великих навчальних комплексів, починаючи з дитячих садочків, тобто виховання вузами свого студента. Також була пропозиція, щоб з дипломом державного зразка відразу видавати дипломи, як в нас кажуть, європейського зразка.

Були пропозиції вільного обміну студентами, тобто можливість після навчання в українському вузі продовжити навчання за кордоном. Розглядали питання студентського самоврядування, яке у будь-якому вузі стовідсотково не вирішено. Якби в нас була налагоджена співпраця з неформальними лідерами, думаю, на площі б студентів було менше.

- Студенти знову протестують, попри перемовини з управлінням. Чому?
Дійсно, студенти приходили, ми зустрічались неодноразово, і остання наша зустріч була якраз перед акцією, яка проходила 28 лютого. Чому виникла ця акція? Однією з найбільш суперечливих вимог студентства є чітко прописаний порядок оплати за навчання, тобто скасування оплати за певний період навчання і індексації оплати праці. Але в нас кардинальна позиція, оскільки потрібно зважати на реалії життя.

Інфляція є, і в оплаті за навчання в основному на 60-70% закладена оплата праці викладачів. Якщо наше студентство дбає про покращення матеріального стану викладачів, як є в одній з їхніх пропозицій, що є шляхом боротьби з корупцією у вищій освіті, то варто звернути увагу на те, що зарплату викладача потрібно підвищувати з року в рік. А якщо немає джерел для цього, то хто має компенсувати ці видатки? Наше студентство категоричне – нехай це робить держава.

- Чи враховували вимоги студентів?
Пропозиції є узагальненими. Ми спілкувались зі студентами і пояснювали їм: читайте уважно, в тому чи іншому реченні закладена і ваша пропозиція. А не просто взяти їхні пропозиції і вписати до списку. Слово в слово їхні вимоги повторені не були.

Найцікавіше те, що з різних областей пропозиції надходили різні, а вимоги студентів скрізь однакові. В Києві, наприклад, десять пропозицій ті самі, які висувають студенти Хмельницької області. Можливо, причина в тому, що існує якась координаційна рада, яка відпрацьовує дії студентів.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.