Народився Пилип Коновал 1888 року поблизу села Кутківці тодішнього Кам’янець-Подільського повіту. У важкі часи, аби прогодувати родину, записався до війська. За п’ять років служби побував у різних точках Росії, а завершивши муштру вибрав собі ремесло лісоруба у Сибірських краях. Звідти емігрував до Канади. Як і мільйони українців того часу, Пилип сподівався заробити грошей на краще життя, та, коли вибухнула Перша світова війна подався до Оттавського піхотного підрозділу 77-го батальйону, який було перекинуто до Франції.
Одного разу Пилип Коновал зі своїм артилерійським батальйоном опинився затиснутим у ворожі кліщі. Безперервний кулеметний вогонь не давав навіть підняти голови. Тут-то наш земляк і проявив свої героїчні здібності. Він сам здійснив три вдалих вилазки до німецьких бойових позицій, в рукопашному бою знищив 19 ворожих вояків і захопив три кулемети. Фактично, Коновал один змінив ситуацію на цій ділянці фронту на користь британських військ.
15 жовтня 1917 року перед Букінгемським палацом у Лондоні король Георг V, потискаючи руку нашому Пилипу, вручив йому Хрест Вікторії – найвищу нагороду Британської імперії, якою відзначали лише за особливу відвагу під час бойових дій.